Topola

340

ґорій Назіанзень, з&служивающихъ во всяком, случай уваженій, и утверждаетъ да.лйе, что нельзя предпочитать Тертулліана дРлой церкви ( 1 ). ..Ты отрицаешь, обращается Эколампадш къ Сервету, два естества въ одномъ лиці;, я же говорю на основаній словъ Іоанна: Слово плоть бысть (*). Такими образом, какъ Слово, такъ и плоть приписываются одному лицу. Ни естество Слова не есть естество плоти, ни естество плоти не есть естество Слова ( 3 ). Въ положешяхъ Сервета, что человйкъ-Христосъ потому. называется въ писаній Словомъ, дабы невозможно было допустить, что Слово имйло отличную ипостась отъ сына-человйка, Эколампадш находить противорйчіе отцамъ церкви, которые говорять о Словй-Сынй какъ тгЬющемъ въ себй все естество Отца, называютъ его сосубстанщальнымъ Отцу Сыномъ. отобразомъ существа Отца. Околампадій приводить даліе слова апостола Павла: иже сый сіяпіе славы и образь гпостаси его ('), какъ прямое противорНііе предположешямъ Сервета. Относительно рожденія Сына онъ утверждали, что оно отъ

I і ) Conquereris me esse tibi molestum. et durum: mihi avtem maior conquerendi cavsa est. Quasi enim otiosus essem. obtrudis mihi, quiequid de Triuitate Sorbonna ineptiis. Aegte fers, quod Athanasium et Nasiansenum. optime meritos Theologos, probem, nec tuo more confutem. Condendis, tanto tempore Ecclesiam Christi a fundameuto fidei suae araotam. Non pateris, ut ad declarationem nomiuibus novis utamur: quod tarnen tibi регmittis, in fingendis glossis pro tuo arbitrio. Tertulliani maior est honor apud te. qnam totius Kcclesiae. Fingis, quasi nos humano more de filiatione Dei loquamur. et crudefaciamus Glium Dei, aboleamusque honorem liliî Dei: id quod tu oum summa blasphemia facis: deprehendo enim diabolicas illas versutias interium dam non summam patientiam prae me fero, dolens Jesum Christum filium Dei sic dehonestari. parum Christiane tibi agere videor. Си. первое письмо Зколаипадія къ Сервету. f) Tu negas in una persona duas naturas; ego iuxta Joannem dico: verbum саго factum est Ibid. ( 3 ) Utique verbum et саго uni tribuuntur persouae; et negari nequit, aliam esse naturam verbi, aliam carnis. neque natura verbi est natura Garnis, neque natura carnis est natura verbi. Ibid. (*) Евр. 1. 3.