Pisma Dosіөea Obradoviča

2 шебе йеобрѣтая уязвляюєя$ тебе имѣя гл я вна друга прославляйся по земльи, хожду гордъ и высокоуменъ: Тебе лишенъсупуй похуждаюся, гробъ желаю и увы мнѣ смирятся. Здрава сшвуй мой сладосше, радуйся мой радосте ђ благополучествуй драгій каменю сокровшцй моего сердечнаго! Простите за женске рѣчи, душо моя и сердце^ любовь бо терпитъ Вей* — Немой ме сЛадкій заборавтпи , да несниду съ болѣзнію во гробъ} пошли ми писмо на Сумеона Кураицу } онъ бо знати будегііъ, гдѣлибо буду. Посѣти ме, да благо мнѣ будетъ* Уничиживъ любовь и дружство грубо й недостойно таковаго друга писмо питуѣи: ма прости, сладкій мой! помнаий мя са свимъ сердцемъ любяіцаго тй, поминяюіцаго и теплѣ желаюпідго} обымаю тя, цѣлую тя, о віи обѣшаютися по доволномъ трудѣ сл алыхъ водъ плаванія въ Далмаціи с'уть. Внѣ дружѳ дружства Твоего умомъ и желаніемъ погружайся , отъ радости упокоеваюся и такъ остаю Вашего сладкочєспшаго Преподобія вѣчный братъ и до смерти слуга Твой Досіѳей. У Плавну у Далмаціи і769. Юл. 13Оцу Ѳеодосію, Іеромойаху, М. Драговића гди се Досіѳей бавдяше год. 1764. као їшпо сведочи нѣговъ подпись: Вывшу ми у Монал сшыру