Topola

140

мнінія, . произошли тысячи неразрЬшимыхъ, хитрословыыхъ и нел'бпыхъ вопросовъ {'). Проводя параллель между символическими віроопреділеніями церкви о рожденіи Сына и исхожденіи Св. Духа и зонологіею еретика Валентина, онъ говорить, что сто кратъ желалъ бы быть лучше валентишанцемъ. чімь ділить и разрывать природу высочайшаго Бога ( 2 ). что этотъ плодъ мечтательнаго воображенія (т. е. догматъ о св. Тройці) издавна былъ не только предметом'!, посміяній для іудеевь, и магометанъ, но что по преимуществу онъ то и служить препятстгяемъ ихъ обращенію къ христіанской вірі. Если истина врага заслужизаетъ боліє вірш, чімь сотни лганій нашихъ б.шжнихъ, то слЬдуетъ обратить вниманіе на признанія Магомета, выразительно увірявшаго, что Хриотосъ есть величавішій изъ всіхь пророковъ. что онъ духъ, сила, душа и дьіханіе самого Бога, Слово рожденное божественнымъ наитіемь отъ неискусобрачной Дівьі, что іудей вполні заслуживаюсь тіхь бідствій. которыя на нихъ обрушились, за свое невіріе и за свою учиненную Христу злобу. Et liaec pliilosophica pestis (т. є. учеше о Тронці) est nobis a Graecis illata ; nam illi prae ceteris sunt pliilosophiae deditissimi, et nos ab eoriim ore pendentes facti sinnns etiam philosoplii ( 3 ), — т. e. философская сія пагуба занесена къ намъ отъ грековъ; ■ благодаря имъ, мы сді.іадись философами вмісто того чтобы быть христианами и далеко удалились отъ твердаго основанія нашей вірьі, удалились именно отъ того, что I. Христосъ есть Сынъ Божій (Д. Кагъ же теперь можно полагаться на церковь, ссылаться на ея без-

і 1 ) Ibid. л. 38. ( 2 ) Mallem post Valentinum centum octo nationes daemnnum refringere, quam Del Optimi Maximi naturam ita conculcare, infringere et in très difformes res varie secare; Deum ita difformem reddere. est omnium blaspheraiarum maxima blaspbemia. Ibid. л. iO. ( 3 i Ibid. л. t:t. (*) Ibid.